- начищений
- —————————————————————————————начи́щенийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
начищений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до начистити. || начи/щено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
ясний — я/сна/, я/сне/. 1) Який випромінює яскраве світло. || Освітлений яскравим світлом. || Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). || розм. Начищений, відполірований до блиску; блискучий. 2) Нічим не затьмарений; світлий, чистий. || Чітко… … Український тлумачний словник
наґлянцуваний — на, не, Пр. Начищений до блиску, аглянсований … Словник лемківскої говірки